"Коли саме почалася традиція "травневого пікніка" мені наразі невідомо. Але чув про нього я не раз від людей, що були в Локалці у попередні роки (перед 2002).
Традиційно пікнік проводиться (проводився) на вихідних у перший або другий тиждень травня, найчастіше під час травневих свят. Місцем, зазвичай, слугує парк над озером, одразу неподалік від нашої славетної академії (чи то б пак національного університету). Учасники - члени тернопільської та інших локалок, аламніки, стажери та айсек друзі.
Чувалося від тих же "старих", що були роки, коли в Тернопіль приїздило багато людей з різних міст, щоби посидіти на природі, поїсти та попити з хорошими людьми, запалити багаття та поспівати файних пісень під гітару.
Перший мій пікнік був у 2003 році, який ми святкували із купою майбутніх магістрів (група Віктора Пеньківськього та Андрія Поради, легендарних старперів локалки і двох файних хлопаків).
Перший мій пікнік був у 2003 році, який ми святкували із купою майбутніх магістрів (група Віктора Пеньківськього та Андрія Поради, легендарних старперів локалки і двох файних хлопаків).
Ось дві фото того дня:)
Перше (два покоління AIESEC в Тернополі - зліва направо - Андрій Порада, Віктор Пеньківський, Віктор Кіяшко, Олексій Бурак)
У 2004 пікнік проводився на 9 травня. Цього разу до нас приєдналися гості з іншим країн, а саме Пол (одеський стажер з Канади) та Енджі (одеська стажерка з США). Також були присутні аламніки ЛК - Аліна Попова та Андрій Кривокульський. З іноземців Тернополя був Шрек (ака Ілля Крейс, стажер-аламні Тернополя з США) на додачу до членів локального комітету.
Дійство відбувалося у тому ж таки "надозерному парку" при трохи хмарній погоді, що у кінці кінців не завадило людям чудово провести час.
Дійство відбувалося у тому ж таки "надозерному парку" при трохи хмарній погоді, що у кінці кінців не завадило людям чудово провести час.
Дві групові фото зі святкування:
На фото зліва направо - Л.Карачко, О.Пеньківський (виконує сімейний традиційний айсекерський ролл-колл), Я.Лисак, А.Попова, А.Кривокульський


Результатом дійства був хороший настрій та враження усіх. Саме після цієї події одеські стажери почали ще більше любити Тернопіль (що у ці роки траплялося зі всіма стажерами після їх відвідин нашого файного міста та "певних" рісепшен заходів із ними:) Деякі члени локалки та один стажер зрозуміли, що скучили за братнім ЛК Франківськ і поїхали на маршрутці туди "досвятковувати" (платив за то тіко Шрек:).
На останок, хотілося б додати, що традиції Локального Комітету AIESEC в Тернополі, завжди були невід'ємною частиною роботи та спіріту локалки, що відрізняло Тернопіль і приваблювало до нас інших людей.
Висновок тут тільки може бути один - традиції треба підтримувати та засновувати нові, адже незважаючи на усі стратегії, що приходять до нас з Роттердаму чи Києва, суть AIESECу так і не змінюється. Травнений пікнік - одна з таких традицій, і я щиро сподіваюся, що як аламні буду на нього неодноразово запрошений (і все-таки колись приїду!)."
В.Кіяшко
ПЕС. Буду надзвичайно радий, якщо інші аламні поділяться спогадами та фотографіями про пікніки інших років.
2 коментарі:
І Гьоте такой маладой,
і Порада худий в животі...
Треба повернути традицію в ЛК. А ще треба писати про нову - сустріч кожного другого четверга місяця. Барига де фотки?
Треба!! І напиши про перший - все-таки започаткувалася нова традиція! Там фотки прікольні!))
А Порада кажуть знову вже худий:)
Дописати коментар