У четвер ввечері я отримав смс від Заїки приблизно такого змісту: "Завтра в обід буду в Празі зі Святом. Треба попити пива". Із такої радості я навіть хотів брати півдня лікарняного, щоб зустріти тернополян. Але у п'ятницю в мене і у Шрека сміх викликала смс наступного змісту:"Нам птічка розбила скло, того ми стоїмо в Кракові і в Прагу заїжджати не будемо". Крім сміху, це ше й виявилося правдою, тож на решту півдня у п'ятницю надія попити чеського пива із друзями пропала.
У мене в цей час гостювали українці, знайомі знайомих, які їздили туром по Європі. З ними ввечері ми пройшлися по певній кількості празьких пабів, як біля 1-ї ночі, отримую смс:"Ми в Празі. Зустрічай." Після пошуків автобуса, змокнення на дощі, відбулася довгоочікувана зустріч. У нас було всього 7 годин, щоб файно провести ніч.
Після маленького туру по нічній Празі для групи з 10 чи більше "супутників" Свята і Заїки ми потрапили у квартиру на вулицю На Бжезінці 2251/15, де і відбулася основна частина дійства:). Бар був повний усяких інпутів з України та інших країн. Пива чеського в холодильнику було так само вдосталь.
Мої українські гості не спали і склали нам компанію на наступні пару годин.
Згадуючи наше святкування наступного вечора та отримуючи смски від Заїки із описанням його стану і особливу стану свята, можна з впевненістю сказати, що українська вечірка у Празі видалась чудовою. Органічно поєднувались чеська (пиво та "Бехеровка") та українська ("Немірофф Люкс" та "Закарпатський") традиції.
Зустрічаючи схід сонця ми балакали про все те красиве та рідне, що поєнує нас тепер, а саме спогади з айсекерівських часів у Тернополі.
О 9-й хлопці поїхали далі "відкривати" Європу:) Мене ж попереду чекав вельми цікавий день відкриттів:)"
7 червня 2008 року відбулася ще одна визначна подія для аламні не тільки Тернополя, але й усієї України - найбажаніший холостяк серед усіх аламні України Віталій Купчак одружився з чудовою дівчиною Наталею!!!
Усе братерство тернопільських аламні та теперішніх айсекерів вітає Віталія та Наталю з цією надзвичайною подією. Звичайно ж, бажаємо усього, що бажають з такої нагоди!:)
Нижче декілька слів про дану подію, а також фоторепортаж з місця події.
Познайомили Віталія і Наталю спільні друзі - аламні Києва Женя Родін. Наталя - подруга його дружини, з якою вони разом вчилися.
Знайомство відбулося на джазовому концерті. Зустрічалися Віталій і Наталя 2 роки. На 2-ну річницю Віталік зробив пропозицію, на яку, судячи з наслідків, Наталя погодилася:).
Цитата В.Купчака: "Жінка мрії:) - все, що можу сказати!"
За дружбу у Віталія був друг з Москви, аламнік ВШЕ (Вища Школа Економіки), Микола (Коля) Шкапов.
Офіційна реєстрація шлюбу відбулася у РАГСі Солом'янського району м.Києва, шлю молодяти брали у костелі Св.Олександра.
На весіллі були присутні наступні аламніки:
Тернопіль - Микола Іванінів, Костя Гедзь Київ - Євген Родін, Володимир Свириденко, Віталій Білокінь, Богдан Сук, Ігор Лазарєв Одеса - Андрій Солуянов Львів - Павло Мальцев та Христина Навоєва (Мальцева) Дніпродзержинськ - Сергій Шульга Черкаси - Сергій Безсонний Бердянськ - Євгенія Олійник Росія - Валентин Туртіа (Санкт-Петербург), Микола Шкапов (ВШЕ, Москва)
Ще раз щиро вітаємо Віталіка та Наталку!!! УРА, товариші аламні, УРА!!!
17 травня 2008 року у концерт-холлі “ALLEGRO” відбулася визначна подія, як для AIESEC в Україні, так і для багатьох українських аламні. AIESEC святкував 60 річницю із дня свого заснування. Схожі події відбуваюся протягом року у багатьох країнах світу, і Україна не стала виключенням.
З тернопільких аламні на святкування зареєструвалося наступні люди:
1.Іванінів Микола – Тернопіль, 1998
2.Бурак Олексій – Тернопіль, 2005
3.Купчак Віталій – Тернопіль, 2000
4.Заїка Сергій – Тернопіль, 2006
5.Флиста Ігор – Тернопіль, 2007
6.Оленюх Наталія – Тернопіль, 1995
7.Вівчар Андрій – Тернопіль, 2004
8.Карачко Леонід – Тернопіль, 2007
9.Прокопенко Олександр – Тернопіль, 2007
10.Діденко Тетяна – Тернопіль, 1996
11.Пеньківський Віктор – Тернопіль, 2002
12.Пшеничний Антон – Тернопіль, 2002
13.Луцишин Олег – Тернопіль, 1996
14.Крамаренко Андрій – Тернопіль, 2002
15.Романець Ігор – Тернопіль, 1998
16.Адамчук Лариса – Тернопіль, 1998
Нижче читайте маленький "неофіційний" звіт про подію, написаний аламні Тернополя Олею Дручак, яка відповідала за подію у національному комітеті.
Також приємно відзначити, що одним з ведучих цього вечора був тернополянин Леонід Карачко.
"17.05.08 - Святкування 60-річчя AIESEC. Україна. Київ.
Перед офіційною частиною
Подія мала місце у вражаючому концерт-холі “Allegro”. Все почалося з того, що аламні вже о 16:30 стояли біля входу до червоного коридору, де їх вітали представники теперішнього національного комітету. В той час, як наші дорогі гості, переступаючи поріг, вступали до вечора шани та спогадів, їх зустрічали два молодих парубки, які «знімали роки», що пройшли після виходу з організації, струшуючи їх, неначе пилинки, спеціальними щіточками. Ніжна дівчина-ангел, погойдуючись на дереві, посипала аламні срібними краплинками свята.
Проходячи по червоному коридору, аламні згадували свої молоді роки, часи, проведені в організації, та друзів, які були на фотографіях різних конференцій, зустрічей, проектів та свят. Поряд з фотографіями можна було прочитати фрази “I want to meet you again because…”, завершені кожним зареєстрованим аламні на цьому святі.
Коридор привів кожного гостя спочатку до реєстраційного столу. І тут організаційний комітет пригадує вельми відомий вислів «Хотіли якнайкраще, а вийшло як завжди…» - перед самим початком реєстраційний стіл було перенесено з кінця коридору на середину і всі обережно і по-порядку поскладені іменовані бейджі з вітальними листівками, аджендами та ручками перетворились в одну велику масу паперу. І все ж навіть цей випадок порадував ряд аламні, які із задоволенням шукали знайомі обличчя на бейджах і раділи можливості зустріти ці обличчя вживу будь-якої миті. Захопивши декілька бейджів для людей, що вже десь тут були помічені, аламні вирушали далі по коридору, де збиралося все більше і більше гостей свята. В кінці коридору в бокалах іскрилося шампанське для перших тостів та привітань.
Заходячи у приміщення, аламні опинялися у своєрідній Галереї Слави. Весь коридор, що зверху обшитий червоним оксамитом, а знизу – оздоблений дзеркалами, пронизувала довга стрічка зі сторінками, присвяченими кожному аламні на цьому святі. Планується, що через рік, зібравши більше таких сторінок про різних аламні і заручившись їх підтримкою у фінансуванні друку, ми видамо книгу про аламні AIESEC в Україні за перші 15 років організації. Закінчивши із шампанським, гості продовжували радіти зустрічам, насолоджуючись нескінченним холодним пивом. Поряд із бар-стійками було організовано "Територію Бізнесу" та "AIESEC Територію". В першій – аламні розміщували різну інформацію про свій бізнес, а в другій – локальні комітети розповідали про себе із сторінок спеціально створених для учасників цього заходу. Три представники новообраного національного комітету відповідали на будь-які запитання від аламні стосовно AIESEC.
Офіційна частина
За наявності таких емоційних зустрічей, гарячих вітань та бурхливих розмов, початок офіційної частини свята затягнувся на півгодини. І все ж, коли вже всі гості зайняли свої місця і почали вимагати початку, нагадуючи та вигукуючи старі айсекерські кричалки на кшталт “Why are we waiting?”, “This is table number 1, where is table number 2?”, світло погасло і з-під червоної тканини, що вкривала всю сцену, з'явилась молода дівчина в червоному. Вона, танцюючи з балетом, учасники якого по черзі приєднувалися до танцю, з'являючись з-під тканини і так само несподівано зникаючи, відкрила офіційну частину під музику композитора І.Корнелюка (саундтрек до фільму «Майстер та Маргарита») та зникла посеред сцени.
Ведучі гала-вечору, Леонід Карачко (аламні Тернополя, 2007) та Ольга Дегтярьова (аламні Львова, 2007) привітали гостей та запросили до слова президента Національного комітету. Ярослав Лисак (також відомий як Удав), передумавши зачитувати раніше написану промову, просто поділився своїми враженнями. Президент розповів наскільки радів, спостерігаючи за щасливими обличчями та посмішками аламні, які зустрічали один одного під час реєстрації та коктейлю. Він згадав про "Every Alumnus Matters Campaign", що проводилась останні місяці в ряді локальних комітетів та побажав, щоб надалі це була не лише кампанія, а основа нашого відношення до випускників організації. Отож, промова нашого чинного президента стосувалася важливості кожного аламні.
На п’ять хвилин сцену захопили гарячі дівчата з балету “Vatan”, що виконали запальний французький танець кан-кан. А одразу по ньому ведучі запросили людей, що не просто працювали та досягали результатів, а й надихали інших на великі звершення, людей – лідерів організації, президентів національних комітетів AIESEC в Україні різних поколінь. Микола Михайлов, Яніна Зварич, Тарас Павлусь, Дмитро Байкалов та Наталія Меленна (Стасик), по черзі розповідали нам різні моменти з історії розвитку AIESEC в Україні, ознайомлюючи з подіями та людьми, що мали вагомий внесок у становленні організації або ж просто ділилися цікавими випадками з життя, як от описаний нижче. «Нещодавно брала участь в організації чергового навчального семінару kmbs, що проводився одним з гуру менеджменту Іцхааком Адізесом» – розповідала Наталія Меленна, – «і у розмові з ним я згадала про AIESEC, одразу ж у відповідь почула: «А я був МСРом AIESEC в Ізраїлі 1957 року!», на що я з не меншою гордістю відповіла «А я була МСРом AIESEC в Україні 2006 року!»
Після короткого екскурсу в минуле та спілкування з лідерами організації, увагу аудиторії захопили ті самі гарячі дівчата з балету, виконуючи танець живота. Їх змінила група “White”, що 20 хвилин грала музику в стилі light. В цей час аламні могли, не відволікаючись на спікерів, скуштувати гарячий шашлик із запеченими овочами та поспілкуватись із старими друзями на свіжому повітрі цього приємного весняного вечора.
По закінченні перерви на сцені з'явилась група молодих людей, запаливши аудиторію енергійним танцем 40-х років – свінгом. «Ох, какой танец, как же я его обожаю! Если б их не было так много на сцене я бы и сам кинулся в пляс!!!», - вигукнув один з аламні, що стояв поблизу мене, підстрибуючи та пританцьовуючи на місці (здаєтся то був Андрій Терентьєв J)!
Після такої бурхливої молоді на сцені з'явився сам Богдан Гаврилишин, засновник бізнес школи «Міжнародний Інститут Менеджменту», почесний консул України в Женеві, екс-радник прем’єр-міністра ат президента; екс-президент ТЕНГу (тепер ТДЕУ) , активний громадський діяч, що протягом багатьох років підтримував розвиток організації не тільки в Україні, але й на глобальному рівні! Пан Богдан розповів чому та за яких обставин зародився AIESEC в Україні, чому ця організація була і досі залишається такою релевантною і потрібною країні. Він також згадав про важливість здобуття якісної освіти та розвитку української молоді, як для становлення та росту нашої країни, так і суспільства в цілому.
Щойно згадана молодь знову ж таки з'явилась на сцені, але тепер вже не у вигляді шоу-балету, а в ролі керівного керма країни. Представники національного комітету представились та відповіли на найбільш актуальні запитання, що були визначені раніше зареєстрованими аламні: - що відбувається на глобальному рівні в організації? - які показники розвитку та роль AIESEC в Україні в AIESEC мережі? - Які останні події, тенденції, новини AIESEC в Україні? - Які існують можливості для аламні? На завершення свого виступу Національний комітет нагадав аламні один з яскравих елементів корпоративної культури нашої організації – рол-кол – в якому познайомили аудиторію із напрямками своєї роботи.
Після національного комітету на сцену вийшла людина, творчість якої стала невід'ємним атрибутом та символом AIESEC в Україні, що під час останніх 5 років представлявся на різних конференціях, зустрічах, проектах або просто розповідях про Україну. Це другий неофіційний гімн AIESEC в Україні – пісня "Oh My Dear Ukraine"! Саме її виконав автор Віктор Морозов, співак та перекладач багатьох відомих книг, в подарунок організації на святкування 60-річчя. Та насправді пісню виконував не тільки пан Віктор – співав увесь зал, що захоплювало подих.
Після такого душевного моменту ведучі оголосили настання найбільш хвилюючої та захоплюючої частини вечора – церемонії нагородження! Відкрив церемонію молодий парубок-еквілібрист, що кружляв над сценою, наче голуб, здіймався до куполу закладу, падав вниз та знов злітав, нагадуючи випускників організації, наших аламні, що так впевнено та рішуче прямують до своїх цілей, досягають значних результатів, стають успішними лідерами та прикладами для наслідування. Саме це AIESEC в Україні хотів відзначити та розділити досягнення і митті успіху випускників організації разом з ними! Церемонія нагородження включала в себе започаткований цього року AIESEC in Ukraіne “Hall of Fame”, три аламні нагороди: AIESEC Contribution Award, Leadership Award, Entrepreneurship Award, та нагороду локальному комітету, що виявив найкращі результати та відношення в роботі з аламні в рамках національної кампанії "Every Alumnus Matters Campaign". Відзнаки та нагороди вручалися членами національного комітету а їх власниками стали:
AIESEC in Ukraine "Every Alumnus Matters Campaign" Award
This award is presented to
IVANO-FRANKIVS'K
a Local Committee that showed best results and commitment in work with alumni. Every Alumni Matters Campaign devoted to an establishment of a base which is required for the successful alumni strategy realization. It lasted three months and had special criteria to fulfill and results to achieve: alumni data base up-date, active communication with alumni, alumni involvement in our activities, alumni events organization, LC history creation.
Ivano-Frankivsk is, therefore, awarded with Every Alumnus Matters Campaign Award by AIESEC in Ukraine on 17th of May, 2008 in Kyiv, Ukraine
AIESEC Alumni “AIESEC Contribution” Award
This award is presented to
VITALIY KUPCHAK
an alumnus who makes an outstanding contribution to AIESEC on local and national level by participating in a wide range of activities, including local and national conferences, partnerships, Alumni Clubs and Meetings, contributing to different Boards of Local and National Committees.
Vitaliy Kupchak is, therefore, awarded with AIESEC Contribution Award by AIESEC in Ukraine on 17th of May, 2008 in Kyiv, Ukraine
AIESEC Alumni “Leadership” Award
This award is presented to
NIKOLAY MIKHAYLOV
an alumnus who made a considerable achievement as an entrepreneur. The criteria for this award is interpreted broadly and various success measures are considered: financial and social results, the degree of innovation involved, extent to which the enterprise or the organization reflects the AIESEC values.
Everything mentioned above was shown by Nikolay while working on local and national level of AIESEC organization and while establishing own business.
Nikolay Mikhaylov is, therefore, awarded with Leadership Award by AIESEC in Ukraine on 17th of May, 2008 in Kyiv, Ukraine.
AIESEC Alumni “Entrepreneurship” Award
This award is presented to
KATERYNA KOTENKO
an alumnus who made a considerable achievement as a leader of an organization, company and NGO, as a leader in her field of engagement and who demonstrated active leadership throughout her live. The criteria for this award is interpreted broadly and various success measures are considered: professional achievements, the degree of innovation involved, extent to which the organization reflects the AIESEC values, nominee's contribution in the local, national or international community development.
Everything mentioned above was shown by Kateryna while establishing and developing Television Industry Committee and several NGO’s. Kateryna Kotenko is, therefore, awarded with Entrepreneurship Award by AIESEC in Ukraine on 17th of May, 2008 in Kyiv, Ukraine.
AIESEC Alumni “Hall of Fame”
This is to certify that
ANDRIY DUBOVYK
VOLODYMIR VOROBEY
NIKOLAY ILLYIN
had an outstanding contribution while being in AIESEC and after leaving the organization and demonstrated active leadership throughout there lives. They are still involved in local, national and/or international activities offering advice and support to the AIESEC membership.
Andriy Dubovyk, Volodymir Vorobey and Nikolay Illyin are, therefore, inducted to AIESEC in Ukraine Alumni Hall of Fame by AIESEC in Ukraine on 17th of May, 2008 in Kyiv, Ukraine
Після офіційної частини
Із завершенням церемонії нагородження, ведучі урочисто закрили офіційну частину вечора та запросили аламні до вільного спілкування, танців та бар-стійок із широким вибором напоїв. AIESEC dances закликали все більше і більше людей, повернутися назад, на сцену і коли вже 4 ряди молодих та старих аламні пліч-о-пліч танцювали шалені танці, керування парадом перейшло в руки Віталія Купчака (аламні Тернополя, 2000). Віталій, як завжди із професійними здібностями продавця та людини, що веде переговори, неперевершено провів аукціон із такими лотами та результатами: - брендована футболка AIESEC з конференції Adaptation Camp в Тернополі, 2005 року була придбана Антоном Пшеничним, аламні Тернополя за 350 грн. - дзеркало розміром 50*100 см із написом “I’m an AIESEC Alumnus” продано Юліані Карт, аламні Херсону за 720 грн. - брендована нижня частина жіночої спідньої білизни із написом “Wanna know more? Join AIESEC!” була виставлена як скритий лот і придбана Андрієм Кушніром, аламні Львова за 770 грн., Особливості лотів та ді-джеївська гра із звучанням Віталієвого голосу, що змінювався від писку 5-тирічної дівчинки до басу кремезного чоловіка лише додавали цікавості та захоплення учасникам торгів )))
Гості помалу розходились і при цьому, навіть коли після першої години ночі персонал закладу зачинив двері, біля нього все ще стояли групи людей, допиваючи пиво, пригадуючи старі часи, та радіючи зустрічі. Як виявилось наступними днями, закриття закладу не зупинило випускників, які групами продовжували святкувати в квартирах, барах, парках до самого ранку…
Зустріч завершилась, та спогади залишились. І тепер навіть ті аламні, що не змогли приєднатися до "святкування в цей день можуть перенестися туди переглядаючи безліч фотографій за цими лінками:
Спогади, враження, думки про події та людей, зазначених у постах, пишіть у коментах або надсилайте редакторам блогу окремим текстом. Будемо дуже вдячні та обов'язково запостимо!
