На вихідних відбувся Конгрес Локального Комітету ака LCC, на яких до лав аламні Локального Комітету AIESEC в Тернополі було прийнято:
Катерину Павлюк (ака Учілку)
Олександра Валюса (ака Валюса)

Початок був на висоті - улюблені страви «Старого Млина», свіже «Микулинецьке». Обговорювали мільйон різних речей, дуріли, дехто дуже близько, майже по-інтимному, спілкувався з Вухастою. Загалом все як завжди. Пізніше до нас приєднався Віталік Купчак з майбутньою дружиною (весілля буде 7 червня ), після чого спілкування покращилося ще більше. А потім ми для чогось замовили ще одну 0,7 Золотого Поля… (прим. автора - хіба 0,7 вже почали випускати?:) і як казав пізніше В.Купчак: «Я на пів години відійшов, а повернувся - то вже нема з ким говорити!..».
Опісля посиденьок у приміщенні, почалися катання на гойдалці на подвір'ї перед "Старим Млином". Поцілунки, обіймання, та споглядання збоку на це усе жіночої половини...
Ранок у всіх був тяжким, але, як часто буває у таких випадках, повний приємних спогадів."
Події переповів О.Бурак.
Незначна редакція В.Кіяшка
Based on eXchange), який, у підсумках, пройшов досить успішно. "Світ Без Кордонів" уже був реалізований декількома ЛК у 2003 році, тож попередні напрацювання стали досить корисними наступного року. Мета проекту - представлення своєї культури іноземними стажерами школярам міста Тернополя та спілкування із ними на різні теми, пов'язані із міжкультурним діалогом та подолання культурних бар'єрів та стереотипів. Проект складався із двох етапів, "чергувань стажерів" - після місяця роботи стажери їхали працювати у інше місто, а на їх місце приїжджали нові. На початку, в середині та у кінці проекту проводилися національні конференції WWB для координаторів та учасників проекту.

"12 квітня відбулася перша офіційна зустіріч аламні AIESEC в Тернополі.
Незважаючи на малу кількість аламніків, більшість з яких не змогла бути через фізичне перебування у інших містах України та світу, захід пройшов у приємній та невимушеній атмосфері. На квартирі по вул. Кривоноса, 9 цього вечора були аламні Наталя Оленюх та Ігорь Флиста (ака Почємучка), а також невелика зграя айсекерів - Катерина Павлюк (ака Учілка), Степан Федорців (ака Стьопа), Сідлецька Анна (ака Вухаста), Сергій Зіньківський (ака Сєрж) та Мар'яна Мацюк (ака Маська), яка долучилася до решти трохи пізніше, але була вибачена завдяки факту принесення нею смачного вина. Захід розпочався о 19 годині.
Цей вечір був сповнений багатьох історій, які розповідала молодим айсекерам Наталя Оленюх - про те, як було створено AIESEC в Тернополі, як Локалка у той час працювала, які конференції робилися і як вони відбувалися. Розповіді були просто неймовірно цікаві та захоплюючі! Наталя розповіла, що у неї був такий старенький, престаренький блокнотик, в якому вона берегла записи історії Локального Комітету AIESEC в Тернополі. Також вона принесла фотографії (датовані десь 1993-1996рр.) тодішніх тернопільських айсекерів (теперішніх наших аламніків:).
На фото - пані Наталя та молоді айсекери.
Після розповідей Наталі айсекери у свою чергу розказали, що відбувається зараз в Локальному Комітеті, що планується, обмінялися думками і ідеями з аламніками.
Загалом зустріч тривала близько 3-х годин, протягом яких було розказано та почуто багато про історію та сьогодення Тернопільської Локалки. Усі учасники були надзвичайно задоволені цією подією.
За наступну зустріч не домовлялись, адже 10 травня святкується День Народження Локального Комітету, на який усі Ви запрошуєтеся!"
От і відбувся четвертий четверг зустрічі аламніків Тернополя. Дата цієї визначної події - 10 квітня 2008 року. Варто сказати, що, на жаль,цього разу знову не вдалося зібратися в сауні. Ну нічого, це все в планах, і ми це обов'язково зробимо!:).
Ну що ж – тепер про зустріч у квітні... Все вланувалося в останній момент (як і усі великі речі – ви мене розумієте :), лише близько 16 години стало відомо, що місце дислокації переноситься до Миколи Іванініва на хату, за що йому величезна подяка!
Час погодили – 20.00. Першим, хто прибув на місце зустрічі був Заїка Сергій (тобто я:), ну і щоб не зволікати і гаяти час - ми з Миколою вирушили до "Великої кишені". На місці одразу зорієнтувалися, що будемо готувати курячі крильця, купили все що потрібно, і гайда з пакунками додому, де на нас вже чекав Віталій Купчак. Ну і робота закипіла – Уляна (дівчина Миколи) почала розігрівати духовку, а ми з хлопцями почали тестувати вино, що купили до вечері, і мило спілкуватися про життя-буття. Також паралельно готувалися кури до запікання – занурення в майонез, спеції і все, що потрібно, для неперевершеного кулінарного шедевру. Вже через 15 хвилин, наша вечеря була в духовці, ну а ми продовжили бесіду за келихом червоного вина. Весь процес запікання тривав близько 45 хвилин, а за цей час ми встигли скерувати Ольгу Дручак у вірному напрямку до квартири Миколи, допити
вино, обговорити всі новини життя аламні у Києві та Україні, святкування Дня народження АЙСЕК Тернополя у Травні та ще багато чого цікавого. Ну а далі – вечеря, неймовірно смачні кури, пиво, чудова компанія - Микола Іванінів і Уляна (дівчина Миколи), Віталій Купчак, Сашко Іванінів (молодший брат Миколи – був присутній лише півгодини), Ольга Дручак і я (Заїка Сергій). У наші плани також з самого початку входило насолодитися переглядом фільму на великому плазмовому телевізорі, але до того так і не дійшло - час пролетів наче блискавка за дружньою і неймовірно приємною розмовою:). Також, не можу не згадати, що саме в той день, у відрядженні у Києві була Наталка Оленюх (аламні Тернополя 1993-1995), але за браком часу вона, на превеликий жаль, не змогла приєднатися до нас, так як була змушена поїхати до Тернополя.
Головне фото - Тернопільські аламніки на "4-му четвергу місяця" - В.Купчак, О.Дручак, М.Іванінів, С.Заїка.
У 23.30 ми з Баригою (Сергій Заїка та Ольга Дручак) були змушені вирушати додому, оскільки бажання повертатися на таксі не було. Ну і на завершення - рецепт запікання курей від аламні Тернополя (перед приготуванням нагріти духовку до темп. 250-300 градусів і помити м’ясо):
Ну і все - смачна вечеря Вам гарантована. Смачного!
Щодо п’ятої зустрічі у травні – плани просто неймовірні, тому пропоную собі запланувати і обвести 8 травня червоним маркером.
Далі буде!
корпусами та пленарі, між пленарі та їдальнею і т.д. і т.п. Але, як завжди, конференція відзначилася дуже позитивною і хорошою атмосферою, купою фану та трохи серйозними робочими речами. Бордам ґрунтовно пояснювалася концепція AIESEC Experience, про яку Націоналкам втовкмачували на International Congress перед тим у м.Ганновер, Німеччина. Exchange напрямок посилено готувався до початку другого раунду (перший був реалізований у 2003 році) національного PBoX (Project Based on eXchange) World Without Borders. В цьому році у ньому приймав участь і Тернопіль.