Черговий 2-й четвер місяця (10.07.08)

"А тепер щоб Вам усім, хто це читає (тобто аламні ТЕРНОПОЛЯ) було заздрісно, повідомляю, що 2 четвер червня пройшов з аншлагом - всі задоволені, відпочили і гарно поспілкувалися Люди, що були присутні на зустрічі, тепер можуть йти працювати робити шаурму:) гадаю, що нам грузини мають повчитися - ми розробили нову техніку завертання начиння в лаваш (я так і не навчився :)), нові соуси, супер салатік від Удаффчіка і всьо такоє (розповім далі).

А тепер про присутніх:

1. Наш актівіст Кєша (Леонід Карачко) і його дружина Ольга;
2. Удаффчік;
3. Степан Федорців і його дівчинка Маша (з Донецька :)

Дислокація: mieszkanie Zaiki (вул.Старонаводницька, 6/77, поверх 17, Київ, 01133, в народі "царське село")

На жаль, не можу поділитися фото - є проблема в аламні Тернополя, Буржуй не ходить на зустрічі і нікого не фоткає (Буржую наше ФЕ!), короче, прогульщіка варто наказати, подумаємо як!)))

Тепер про приготування смакоти. Починаєте розігрівати пательну (температура близько 300 градусів по Цельсію). Шаурма - офігєзно смачна, ситна і дешева штука)))) пояснюю чому - інгрідієнти дешеві, екологічно чисті, малокалорійні (якщо не пити горівку:) Міясо було куряче - неймовірно смачне, засмажене на пательні, нарізані овочі: помідори, огірки, зелень/петрушка, а також сир твердий, соус (1:1:1 - гірчиця:майонез:кетчуп).

Тепер сама схема приготування (дуже складна) - беремо лист лаваша (якщо дуже тонкий - і таке буває - то складаємо подвійно), змащуємо по периметру соусом, накладаємо помідори, огірочки, сир, зелень (але без фанатизму - потім не загорнете цей шмат в РОЛ). Тепер про схему від Олі - 2 скручування зі сходу на захід, один підгорт з півдня на північ (щоб нічого не вивалювалося), ну а далі по старій накатаній схемі - зі СХОДУ на ЗАХІД до повного загортання Ну а далі - саджаємо "красавчігів/рольчіків" у пательну, чекаємо поки засмажиться лаваш, ну а далі півлітри горілки і багатенько пива :))))
Чудова вечеря у Вас в кишені!

Особисто від себе можу додати одну річ - для мене не важливо, що ми готуємо, де ми. Основне люди, з якими зустрічаємося, святкуємо найважливіші івенти, відпочиваємо - тобто Ви - аламні Тернополя! Ви для мене родина, надихаєте до життя, до нових звершень, без Вас я не можу!!!

А тепер після лірікі - основна страва вечора від Удаффчіка - все що залишилося на столі (мясило жарене, помідори, огірки, сир, соус (не забуваємо дотримуватися пропорції:), зелень) змішуємо і подаємо до столу - навіть язвенники їдять)))

Хочу лише одне додати - завжди раді Вас милі аламні бачити, всіх люблю і буду з нетерпінням чекати зустрічі!


Обіймаю і пригортаю,


Ваш Заїка"

ПЕС. Редактор блогу за зміст та літературність мови відповідальності не несе.

Міні-зустріч у Празі

Незважаючи на географічні відстані тернопільські аламніки усе-таки знаходять можливість для зустрічей. Цього разу здибанка відбулася у місті Празі між двома тернополянами, а тепер столичними жителями різних країн Віктором Кіяшком, аламні 2005 року, та Надією Дуткою, аламні 2001 року.

Так як Надія була на екскурсійному турі у Празі лише недовгий час, вдалося зустрітися лише одного вечора. До Віктора та Надії приєдналася аламні Івано-Франківська (2007 рік) Юлія Хруслова:). До приємних розмов про життя-буття, згадок про минуле, додався також матч Євро-2012 Німеччина-Туреччина.

Опісля була прогулянка нічною Прагою...

Поповнення у наших рядах

Шановні аламні!

На вихідних відбувся Конгрес Локального Комітету ака LCC, на яких до лав аламні Локального Комітету AIESEC в Тернополі було прийнято:

Степана Федорціва (ака Стьопу)

Катерину Павлюк (ака Учілку)

Олександра Валюса (ака Валюса)

Вітання новоспеченим аламні. Пишаємося Вами і сподіваємося, що наші ряди і надалі будуть поповнюватися кількісно та якісно!

Святкування 14-річчя Локалки!

10 травня 2008 року у м. Тернополі відбувся довгоочікуваний захід - святкування 14-річчя ЛК AIESEC в Тернополі. Хоча справжній день заснування приходиться на 22 листопада 1993 року і 14 років було восени 2007, але це не означає, що ми не можемо відсвяткувати таку дату ще раз!:) Так як велика кількість аламніків на даний момент проживає не у м.Тернополі, то така поїздка планувалася багатьма заздалегідь.

Захід розпочався о 18.00 із зустрічі у всім-давно-відомій та рідній аудиторії в 1-му гуртожитку академії (тепер ТНЕУ). Теперішні айсекери розповіли, як Локалка поживає, що відбувається, про проекти та події. Приємною новиною було почути про домовленість співпрацю з ТДТУ та Польщею, в результаті якої більше 40 студентів з Тернополя поїде у сусідню країну на стажування. Також надзвичайно приємним був факт присутності аламніків з різних років, який попередньо багато хто і не знав. Опісля знайомства та короткої сесії запитань та відповідей з айсекерами, усі перемістилися до студентської їдальні "Мелодія" (колись номер 13), або просто по-студентському - у "Язву".

Дійство було організоване у стилі випускного 80-х. Аламніків та гостей у цей вечір зустрічали "завуч" школи, "масовик-витівник" та "учительська рада", вдягнуті у відповідні тій епосі пляття та піджачки. Після сплати "батьківських внесків", усім видавали табелі з оцінками (дітей наших, напевно:), вішали стрічечку поперек грудей та нагороджували банкою ікри кабачкової із логотипом дійства! Після цього "батьків" садили за батьківський стіл, а теперішнє покоління - за стіл випусників.

Приємним фактом було те, що, за хорошою традицією, на святкування Дня Народження Тернопільської Локалки приїхало багато гостей з інших міст - айсекерів зі Львова, Дніпропетровська, Донецька, Севастополя, а також аламніків з різних міст - Львова, Івано-Франківська, Одеси, Донецька.

Тернопільських старих айсекерів та аламніків було теж немало, зважаючи на те, що кількість людей, прийнятих у аламні, з 2000 р. є невеликою, а контакти зі старими аламні початку і середини 90-х тільки налагоджуються. Особливо, усім було надзвичайно приємно побачити, поспілкуватися та послухати розповіді покоління перших тернопільських аламніків 1993-1995 років.

Отож на заході були присутні такі аламні минулих, майбутніх років та аламні у душі, але без офіційного статусу (прізвища по порядку у колажі):

• Ольга Дручак (2007)
• Сергій Чорномаз (1999)
• Тетяна Демчук (1994)
• Євген Калинов (1998)
  
• Остап Малецький (1996)
  
• Ігор Флиста (2006)
  
• Олексій Бурак (2005)
  
• Віктор Кіяшко (2005)
  
• Ірина Коваль (2008)
  
• Андрій Крамаренко (2002)
  
• Андрій Кривокульський (2003)
  
• Олександр Прокопенко (2007)
  
• Сергій Заїка (2006)
  
• Мар'яна Мацюк (2009)
  
• Олена Морозова (2001)
  
• Наталя Оленюх (1994)
  
• Катерина Павлюк (2008)
  
• Олександр Пеньківський (2005)
  
• Степан Федорців (2008)
  
• Сергій Зіньківський (2009)
  
• Ярослав Лисак (2006)
  
• Леонід Карачко (2007)
  
• Олександр Валюс (2008)
  
• Анна Сідлецька (2009)
  
• Юлія Якубівська (2002)
  

Вечір прошов у надзвичайно дружній і теплій атмосфері. Розмови, фотографування, випивання чергувалися з організованими конкурсами та змаганнями. У малюванні переміг Л.Карачко, у якого виявився талант до малювання картин у стилі ню:). У караоке на старі дитячі пісні, хто переміг, автору даного поста невідомо, але С.Заїка та О.Прокопенко співали "не дуже" (прим. - тут ужито літературний евфемізм). Думки про переможця поділилися після конкурсу на роздягання під простирадлом, обидвоє учасників - Л.Карачко та О.Дручак - показали рішучість та цілеспрямованість, тому переможця і було важко визначити:). Лоти до загальної тематики вечірки можна було придбати того вечора на аукціоні. За 120 грн. було придбано і одразу спробувано покупцем радянський одеколон, за 50 грн. пішли радянські спотривні труси. Апогеєм торгів став продаж Анни Сідлецької у платті від радянських швачок. Після довгих торгів самого з собою одного аламніка ЛСПа 2008-2009 було продано за ціною у 650 грн. - скидувались усі:). Аламням весело - а айсекерам вигода:) Ближче до завершення вечірки відбувся також "Boat race" з "Микулинецьким". Переможці були забуті автором поста у вирі усіх вражень та подій того вечора:)

Незабутньою родзинкою вечора стали історії Наталі Оленюх та Тетяни Демчук про заснування Локального Комітету, про людей, події, конференції тих часів. Наталка з нагоди святкування продекламувала чудовий вірш власного написання, який, сподіваюся, скоро з'явиться на цьому блозі, а Таня заспівала усім чудову ліричну пісню, яку айсекери співали у ті "далекі" часи.

Подарунком Локалці від аламніків з нагоди 14-го Дня Народження став мультимедійний проектор, який, ми (аламні) сподіваємося допоможе підвищити ефективність роботи Локального Комітету та сприятиме досягненню високих результатів!

Підсумовуючи, хотілося б подякувати айсекерам за організацію святкування, за те, що вдалося відновити контакти з багатьма аламніками, за те, що нові покоління айсекерів уже будуть знати свою історію, будуть знати, що AIESEC дав людям, що ці люди усе ще люблять і підтримують Локалку.

ДЯКУЮ ВАМ ВЕЛИЧЕЗНЕ від імені усіх аламніків!))

І як написала Тетяна Демчук: "Дуже приємно бачити, як розпочата нами 14 років назад справа живе і процвітає! Сподіваюсь, що 15-річчя буде ще креативнішим і цікавим... І що нас на нього запросять ;)"

Післяпаскова Аламні Зустріч

28.04.08
м.Тернопіль

"Одним словом, цей вечір почався гарно та культурно. Ми сиділи в усіма нами улюбленому музеї-їдальні (я у шоці від визначення:) «Старий Млин». Ми - це аламніки Л.Карачко, О.Бурак (тобто я) з дружиною, І.Флиста та айсекери С.Ляшкевич, А.Сідлецька, С.Федорців.

Початок був на висоті - улюблені страви «Старого Млина», свіже «Микулинецьке». Обговорювали мільйон різних речей, дуріли, дехто дуже близько, майже по-інтимному, спілкувався з Вухастою. Загалом все як завжди. Пізніше до нас приєднався Віталік Купчак з майбутньою дружиною (весілля буде 7 червня ), після чого спілкування покращилося ще більше. А потім ми для чогось замовили ще одну 0,7 Золотого Поля… (прим. автора - хіба 0,7 вже почали випускати?:) і як казав пізніше В.Купчак: «Я на пів години відійшов, а повернувся - то вже нема з ким говорити!..».

Опісля посиденьок у приміщенні, почалися катання на гойдалці на подвір'ї перед "Старим Млином". Поцілунки, обіймання, та споглядання збоку на це усе жіночої половини...

Ранок у всіх був тяжким, але, як часто буває у таких випадках, повний приємних спогадів."

Події переповів О.Бурак.

Незначна редакція В.Кіяшка

Світ Без Кордонів 2004

У вересні 2004 року Локалкою вперше в історії був реалізований PBoX (Project Based on eXchange), який, у підсумках, пройшов досить успішно. "Світ Без Кордонів" уже був реалізований декількома ЛК у 2003 році, тож попередні напрацювання стали досить корисними наступного року. Мета проекту - представлення своєї культури іноземними стажерами школярам міста Тернополя та спілкування із ними на різні теми, пов'язані із міжкультурним діалогом та подолання культурних бар'єрів та стереотипів. Проект складався із двох етапів, "чергувань стажерів" - після місяця роботи стажери їхали працювати у інше місто, а на їх місце приїжджали нові. На початку, в середині та у кінці проекту проводилися національні конференції WWB для координаторів та учасників проекту.

Самотужки Тернополю вдалося зметчити дві форми, а решта дві людини приїхало у результаті кооперації національного комітету з різними країнами. OCP проекту був Ярослав Лисак, VPICX 04-05, але проект, беручи до уваги його масштаб (4 реалізовані стажування в Insight 2 і по 4 стажери кодного місяця), робився більшістю локалки. За умовами проекту, крім фі у 600 доларів (кошти на яке В.Кіяшко позичав у батьків), кожен ЛК мав забезпечити стажерів проживанням та харчуванням. Локалці на перший місяць вдалося зрейзити проживання у тільки-но побудованому 11 корпусі ТАНГ. Під час другого раунду WWB стажерів хостили айсекери - Лора жила у В.Кіяшка, Менче у О.Дручак, Фатіх у кімнаті з І.Крейсом, Вілма у бабусі М.Ключик - за що їм величезна подяка від Локалки. Харчі як у перший, так і другий, місяць стажерам зносили усі:)



Тож у перший місяць в Тернопіль приїхали:

• Прімош Розман із Словенії
• Майя Лехто із Фінляндії
• Адріана Попеску з Румунії
• Мілкіца Панєва з Македонії

Про перших ВВБ стажерів у Тернополі можна сказати тільки позитивні слова - усі вони виявилися дуже приємними особистостями, які швидко влилися у колектив Локалки і були активними учасниками усіх формальних та неформальних (особливо!) зустрічей та заходів у той час. Прімош, Майя, Адріана та Мілкіца стали справжніми друзями ЛК, з якими навіть і зараз підтримується зв'язок. В.Кіяшко та І.Крейс завдяки частим поїздкам за кордон мали змогу неодноразово зустрітися з ними після завершення проекту.

Фото 1 - "Світ Без Кордонів" 2004. 1-й раунд. Зліва направо.
Верхній ряд - О.Байкалова (а.Франківська), М.Лехто, О.Бурак, П.Розман, Б.Кухарський, М.Панєва.
Нижній ряд - С.Заїка, А.Вівчар, В.Кіяшко, А.Попеску, В.Легкий, І.Крейс.

Не зважаючи на усі челленджі, пов'язані з проведення проекту у Тернополі, стажери були дуже задоволені перебуванням у нашому місті. Особливу подяку тут заслуговує І.Крейс, який на той час виконував обов'язки рісепшен координатора і зробив ще один рісепшен вікенд у Млинках для WWB стажерів. Після першого раунду, завдяки розповідям стажерів із Тернополя, у другому раундів удже було багато бажаючих приїхати до нашого файного міста:).

Другого місяця до Тернополя приїхали:

• Фатіх Караман з Туреччини
• Вілма Слевін з Ірландії
• Менче Івановська з Македонії
• Лора Маллінс з США

І знову ж таки стажери виявилися дуже чудовими людьми. Рісепшен був на найвищому рівні, тож рівень задоволення перебуванням у Тернополі був на надзвичайно високому рівні.
Проект завершувався під час подій Помаранчевої революції (що не позначилося на якості його проведення, принаймні у Тернополі), тож у стажерів був інший унікальний досвід та спогади з України.

Фото 2 - "Світ Без Кордонів" 2004. 2 раунд. Зліва направо. Л.Маллінс, М.Івановська, Ф.Караман, К.Павлюк, В.Слевін.

Запрошення на святкування 14-го Дня Народження ЛК AIESEC в Тернополі!!!

Аламні Зустріч

"12 квітня відбулася перша офіційна зустіріч аламні AIESEC в Тернополі.

Незважаючи на малу кількість аламніків, більшість з яких не змогла бути через фізичне перебування у інших містах України та світу, захід пройшов у приємній та невимушеній атмосфері. На квартирі по вул. Кривоноса, 9 цього вечора були аламні Наталя Оленюх та Ігорь Флиста (ака Почємучка), а також невелика зграя айсекерів - Катерина Павлюк (ака Учілка), Степан Федорців (ака Стьопа), Сідлецька Анна (ака Вухаста), Сергій Зіньківський (ака Сєрж) та Мар'яна Мацюк (ака Маська), яка долучилася до решти трохи пізніше, але була вибачена завдяки факту принесення нею смачного вина. Захід розпочався о 19 годині.

Цей вечір був сповнений багатьох історій, які розповідала молодим айсекерам Наталя Оленюх - про те, як було створено AIESEC в Тернополі, як Локалка у той час працювала, які конференції робилися і як вони відбувалися. Розповіді були просто неймовірно цікаві та захоплюючі! Наталя розповіла, що у неї був такий старенький, престаренький блокнотик, в якому вона берегла записи історії Локального Комітету AIESEC в Тернополі. Також вона принесла фотографії (датовані десь 1993-1996рр.) тодішніх тернопільських айсекерів (теперішніх наших аламніків:).

На фото - пані Наталя та молоді айсекери.

Після розповідей Наталі айсекери у свою чергу розказали, що відбувається зараз в Локальному Комітеті, що планується, обмінялися думками і ідеями з аламніками.

Загалом зустріч тривала близько 3-х годин, протягом яких було розказано та почуто багато про історію та сьогодення Тернопільської Локалки. Усі учасники були надзвичайно задоволені цією подією.

За наступну зустріч не домовлялись, адже 10 травня святкується День Народження Локального Комітету, на який усі Ви запрошуєтеся!"

С.Зіньківський

Четвертий "2ий четвер місяця"

От і відбувся четвертий четверг зустрічі аламніків Тернополя. Дата цієї визначної події - 10 квітня 2008 року. Варто сказати, що, на жаль,цього разу знову не вдалося зібратися в сауні. Ну нічого, це все в планах, і ми це обов'язково зробимо!:).

Ну що ж – тепер про зустріч у квітні... Все вланувалося в останній момент (як і усі великі речі – ви мене розумієте :), лише близько 16 години стало відомо, що місце дислокації переноситься до Миколи Іванініва на хату, за що йому величезна подяка!

Час погодили – 20.00. Першим, хто прибув на місце зустрічі був Заїка Сергій (тобто я:), ну і щоб не зволікати і гаяти час - ми з Миколою вирушили до "Великої кишені". На місці одразу зорієнтувалися, що будемо готувати курячі крильця, купили все що потрібно, і гайда з пакунками додому, де на нас вже чекав Віталій Купчак. Ну і робота закипіла – Уляна (дівчина Миколи) почала розігрівати духовку, а ми з хлопцями почали тестувати вино, що купили до вечері, і мило спілкуватися про життя-буття. Також паралельно готувалися кури до запікання – занурення в майонез, спеції і все, що потрібно, для неперевершеного кулінарного шедевру. Вже через 15 хвилин, наша вечеря була в духовці, ну а ми продовжили бесіду за келихом червоного вина. Весь процес запікання тривав близько 45 хвилин, а за цей час ми встигли скерувати Ольгу Дручак у вірному напрямку до квартири Миколи, допити вино, обговорити всі новини життя аламні у Києві та Україні, святкування Дня народження АЙСЕК Тернополя у Травні та ще багато чого цікавого. Ну а далі – вечеря, неймовірно смачні кури, пиво, чудова компанія - Микола Іванінів і Уляна (дівчина Миколи), Віталій Купчак, Сашко Іванінів (молодший брат Миколи – був присутній лише півгодини), Ольга Дручак і я (Заїка Сергій). У наші плани також з самого початку входило насолодитися переглядом фільму на великому плазмовому телевізорі, але до того так і не дійшло - час пролетів наче блискавка за дружньою і неймовірно приємною розмовою:). Також, не можу не згадати, що саме в той день, у відрядженні у Києві була Наталка Оленюх (аламні Тернополя 1993-1995), але за браком часу вона, на превеликий жаль, не змогла приєднатися до нас, так як була змушена поїхати до Тернополя.

Головне фото - Тернопільські аламніки на "4-му четвергу місяця" - В.Купчак, О.Дручак, М.Іванінів, С.Заїка.

У 23.30 ми з Баригою (Сергій Заїка та Ольга Дручак) були змушені вирушати додому, оскільки бажання повертатися на таксі не було. Ну і на завершення - рецепт запікання курей від аламні Тернополя (перед приготуванням нагріти духовку до темп. 250-300 градусів і помити м’ясо):

1. Вага курей в залежності від апетиту;
2. Ретельно натерти курей приправою (звичайна для курей, бажано з додаванням приправи каррі), додати майонезу, надавити часнику (в залежності від планів на вечір і від смаку);
3. Викласти все це на жарівку, впихнути до духовки і чекати до появи золотистої скоринки (приблизно 30-40 хв).

Ну і все - смачна вечеря Вам гарантована. Смачного!

Щодо п’ятої зустрічі у травні – плани просто неймовірні, тому пропоную собі запланувати і обвести 8 травня червоним маркером.

Далі буде!

(с) Авторство очевидця та учасника подій С.Заїки

2004 рік - Історія України - Історія AIESEC в Україні.

У листопаді в Україні почалися історичні зміни. 22.11.04, на наступний день після оголошення результатів другого туру Президентських виборів, почалася Помаранчева революція. Ці події, звичайно, не могли не залишити сліду на діяльності AIESEC в Україні та у кожному місті - стажери терміново телефонували додому, намагаючись переконати батьків не хвилюватися, велика кількість @рів з різних міст їхала до Києва на Майдан, суперечки виникали і на войсах.

27 листопада AIESEC в Україні виловив свою офіційну позицію щодо ситуації і припинив на час подій свою звичайну діяльність.

Ось цей лист, який був надісланий Президентом AIESEC в Україні 2004-2005 Іриною Захаренко.

From: Irina Zakharenko
To: ua-voice@yahoogroups.com
Sent: Saturday, November 27, 2004 7:48:54 PM
Subject: [ua-voice] Це - офіційна декларація Національної Асоціації AIESEC в Україні

Українською:

Сьогодні, 26го листопада, Всеукраїнська Асоціація студентів і молодих спеціалістів у галузі економіки та управління AIESEC в Україні офіційно заявляє про участь у національному страйку на підтримку демократії і чесних виборів. У зв'язку з тим Національна Асоціація AIESEC в Україні призупиняє свою звичайну діяльність і функціонує у екстренному режимі (в першу чергу все те, за що ми несемо відповідальність перед міжнародною організацією, іншими локальними комітетами, стажерами і компаніями)

AIESEC є і залишається неполітичною організацією, тому ми не приймаємо ту або іншу політичну сторону. Кожен з нас має право на вільне волевиявлення своєї думки, або політичної позиції. І кожен з нас у першу чергу є громадянином своєї країни і має свій громадянський обов'язок.

Тому, як одна з найбільших молодіжних організацій в Україні ми будемо активно приймати участь у допомозі страйкуючим у містах або в Києві.

Ми беремо на себе усю відповідальність за невиконану роботу, або невиконані критерії.

Вищевказане рішення було прийнято на позачергових зборах Асоціації національним комітетом і президентами всіх локальних комітетів.

З повагою,

Ірина Захаренко
Президент Національного Комітету AIESEC в Україні

Оксана Архипчук
Президент Локального Комітету AIESEC Львів

Юрій Філюк
Президент Локального Комітету AIESEC Івано-Франківськ

Ігор Рябчук
Президент Локального Комітету AIESEC Одеса

Тетяна Мілещенко
Президент Локального Комітету AIESEC Дніпропетровськ

Надія Любива
Президент Локального Комітету AIESEC Київ

Наталія Гоік
Президент Локального Комітету AIESEC Черкаси

Віктор Кіяшко
Президент Локального Комітету AIESEC Тернопіль

Юлія Горб
Президент Локального Комітету AIESEC Маріуполь

Олеся Лисенко
Президент Локального Комітету AIESEC Миколаїв

Сергій Гредін
Президент Локального Комітету AIESEC Сімферополь

Євгенія Кожухова
Президент Локального Комітету AIESEC Донецьк

Олександр Горбулін
Президент Локального Комітету AIESEC Бердянськ

Сусанна Назаретян
Президент Локального Комітету AIESEC Харків