10 травня 2008 року у м. Тернополі відбувся довгоочікуваний захід - святкування 14-річчя ЛК AIESEC в Тернополі. Хоча справжній день заснування приходиться на 22 листопада 1993 року і 14 років було восени 2007, але це не означає, що ми не можемо відсвяткувати таку дату ще раз!:) Так як велика кількість аламніків на даний момент проживає не у м.Тернополі, то така поїздка планувалася багатьма заздалегідь.
Захід розпочався о 18.00 із зустрічі у всім-давно-відомій та рідній аудиторії в 1-му гуртожитку академії (тепер ТНЕУ). Теперішні айсекери розповіли, як Локалка поживає, що відбувається, про проекти та події. Приємною новиною було почути про домовленість співпрацю з ТДТУ та Польщею, в результаті якої більше 40 студентів з Тернополя поїде у сусідню країну на стажування. Також надзвичайно приємним був факт присутності аламніків з різних років, який
попередньо багато хто і не знав. Опісля знайомства та короткої сесії запитань та відповідей з айсекерами, усі перемістилися до студентської їдальні "Мелодія" (колись номер 13), або просто по-студентському - у "Язву".
Дійство було організоване у стилі випускного 80-х. Аламніків та гостей у цей вечір зустрічали "завуч" школи, "масовик-витівник" та "учительська рада", вдягнуті у відповідні тій епосі пляття та піджачки. Після сплати "батьківських внесків", усім видавали табелі з оцінками (дітей наших, напевно:), вішали стрічечку поперек грудей та нагороджували банкою ікри кабачкової із логотипом дійства! Після цього "батьків" садили за батьківський стіл, а теперішнє покоління - за стіл випусників.
Приємним фактом було те, що, за хорошою традицією, на святкування Дня Народження Тернопільської Локалки приїхало багато гостей з інших міст - айсекерів зі Львова, Дніпропетровська, Донецька, Севастополя, а також аламніків з різних міст - Львова, Івано-Франківська, Одеси, Донецька.
Тернопільських старих айсекерів та аламніків було теж немало, зважаючи на те, що кількість людей, прийнятих у аламні, з 2000 р. є невеликою, а контакти зі старими аламні початку і середини 90-х тільки налагоджуються. Особливо, усім було надзвичайно приємно побачити, поспілкуватися та послухати розповіді покоління перших тернопільських аламніків 1993-1995 років.
Отож на заході були присутні такі аламні минулих, майбутніх років та аламні у душі, але без офіційного статусу (прізвища по порядку у колажі):
- Ольга Дручак (2007)
- Сергій Чорномаз (1999)
- Тетяна Демчук (1994)
- Євген Калинов (1998)
- Остап Малецький (1996)
- Ігор Флиста (2006)
- Олексій Бурак (2005)
- Віктор Кіяшко (2005)
- Ірина Коваль (2008)
- Андрій Крамаренко (2002)
- Андрій Кривокульський (2003)
- Олександр Прокопенко (2007)
- Сергій Заїка (2006)
- Мар'яна Мацюк (2009)
- Олена Морозова (2001)
- Наталя Оленюх (1994)
- Катерина Павлюк (2008)
- Олександр Пеньківський (2005)
- Степан Федорців (2008)
- Сергій Зіньківський (2009)
- Ярослав Лисак (2006)
- Леонід Карачко (2007)
- Олександр Валюс (2008)
- Анна Сідлецька (2009)
- Юлія Якубівська (2002)
Вечір прошов у надзвичайно дружній і теплій атмосфері. Розмови, фотографування, випивання чергувалися з організованими конкурсами та змаганнями. У малюванні переміг Л.Карачко, у якого виявився талант до малювання картин у стилі ню:). У караоке на старі дитячі пісні, хто переміг, автору даного поста невідомо, але С.Заїка та О.Прокопенко співали "не дуже" (прим. - тут ужито літературний евфемізм). Думки про переможця поділилися після конкурсу на роздягання під простирадлом, обидвоє учасників - Л.Карачко та О.Дручак - показали рішучість та цілеспрямованість, тому переможця і було важко визначити:). Лоти до загальної тематики вечірки можна було придбати того вечора на аукціоні. За 120 грн. було придбано і одразу спробувано покупцем радянський одеколон, за 50 грн. пішли радянські спотривні труси. Апогеєм торгів став продаж Анни Сідлецької у платті від радянських швачок. Після довгих торгів самого з собою одного аламніка ЛСПа 2008-2009 було продано за ціною у 650 грн. - скидувались усі:). Аламням весело - а айсекерам вигода:) Ближче до завершення вечірки відбувся також "Boat race" з "Микулинецьким". Переможці були забуті автором поста у вирі усіх вражень та подій того вечора:)
Незабутньою родзинкою вечора стали історії Наталі Оленюх та Тетяни Демчук про заснування Локального Комітету, про людей, події, конференції тих часів. Наталка з нагоди святкування продекламувала чудовий вірш власного написання, який, сподіваюся, скоро з'явиться на цьому блозі, а Таня заспівала усім чудову ліричну пісню, яку айсекери співали у ті "далекі" часи.
Подарунком Локалці від аламніків з нагоди 14-го Дня Народження став мультимедійний проектор, який, ми (аламні) сподіваємося допоможе підвищити ефективність роботи Локального Комітету та сприятиме досягненню високих результатів!
Підсумовуючи, хотілося б подякувати айсекерам за організацію святкування, за те, що вдалося відновити контакти з багатьма аламніками, за те, що нові покоління айсекерів уже будуть знати свою історію, будуть знати, що AIESEC дав людям, що ці люди усе ще люблять і підтримують Локалку.
ДЯКУЮ ВАМ ВЕЛИЧЕЗНЕ від імені усіх аламніків!))
І як написала Тетяна Демчук: "Дуже приємно бачити, як розпочата нами 14 років назад справа живе і процвітає! Сподіваюсь, що 15-річчя буде ще креативнішим і цікавим... І що нас на нього запросять
;)"
